0 товар
Разом : 0,00 грн.

Ваш кошик порожній !

оновити
A+ A A-

щавлева кислота, 20 г

O.L.KAR. Animal Health, Вінниця
Ціна:7,00 грн.
Опис Щавлева кислота – високоефективний засіб для боротьби з варроатозом бджіл.

Застосування



Для приготування 2% розчину щавлевої кислоти вміст пакета розчиняють в 1 літрі теплої кип'яченої води. Обробляють міжрамкове простір улиев за допомогою обприскувача типу "Росинка" на відстані 25-30 див, під кутом 30-400 до рамок, з розрахунку 5-10 мол розчину на кожне міжрамковий простір. Оприскування проводять навесні три рази, з інтервалом в 1 тиждень, і восени, після збору меду, при температурі повітря не нижче +15 0С. Практика застосування (дослідження)

Проведені дослідження підтвердили, що розчин кислоти найбільше ефективно діє в концентраціях 1,4-2,7%. Різні дослідники відзначають високу акарицидну активність цього препарату, застосовуваного у формі 2-процентного водяного розчину методом зрошення бджіл за допомогою аерозольного розпилювача.

За літературним даними щавлева кислота має не меншу акарицидну активність проти кліща варроа, ніж мурашина, а іноді навіть більш ефективну. А в деяких випадках вона діє на фізіологічний стан бджіл більш м'яко, ніж мурашина. Середня ефективність обробок розчином щавлевої кислоти становить до 90%.

Ця технологія застосування щавлевої кислоти має ряд особливостей. Зокрема - це твердий температурний режим (температура повітря під час проведення обробок повинна бути не нижче 16°С), трудомісткість, необхідність розбирання гнізд і почергового вилучення рамок, що нерідко приводить до охолодження гнізда й розплоду. Під час осінніх обробок у гніздах підвищується вологість, що сприяє пліснявінню стільника, розвитку аскосферозу. Крім того, грибами псується перга, а під час зимівлі бджоли отруюються.

При зберіганні щавлевої кислоти в розчині вона швидко втрачає свої акарицидні якості.
У літературній періодиці є дані, що метод обробки бджіл парами щавлевої кислоти одержали під час нагрівання препарату в спеціальному обладнанні. При цьому відзначений гарний розвиток родин бджіл і їх висока продуктивність.

Для вивчення ефекту дії щавлевої кислоти при варроатозі методом перегонки були проведені дослідження в умовах пасіки. Для цього відібрали 25 родин бджіл, які обробили в такий спосіб: у робочу камеру спеціального обладнання засипали 2 г щавлевої кислоти (на кожні 10-12 рамок), потім протягом 30-40 секунд нагрівали робочу камеру паяльною лампою, а вихідну трубку обладнання вставили в льоток вулика й за допомогою автомобільного насоса ввели пари кислоти в родину бджіл. Після цього льотки вулика закрили на 5-10 хв. Контрольну групу родин бджіл обробляли 2-процентним водяним розчином щавлевої кислоти: зрошували бджіл, по черзі виймаючи із гнізда рамки із бджолами, за допомогою аерозольного розпилювача "Росинка" розчин наносили на рамки із бджолами, під кутом 45 °С.

Після проведення досвіду було виявлено, що ефективність методу перегонки щавлевої кислоти - у середньому 93%, а методом зрошення препаратом - 79,5-80%. Біпін і щавлева кислота в боротьбі з варроатозом В останні роки ефективні обробки бджіл у безрозплідний осінньо-зимовий період, коли кліщ переходить на бджіл і кріпиться під тергитами, тому стає малодоступним для дії препаратів. Для збудження кліща застосовується (перед обробкою біпіном і щавлевою кислотою, за 10-15 хв.) 20%-на спиртова настойка м'яти, під дією якої кліщі стають активними, виходять з-під тергитов і вразливі до діючої речовини біпіну й щавлевої кислоти.

Перед обробкою бджіл вміст ампули з біпіном розчиняють в 2-х літрах води (25-30 гр.З) і ретельно перемішують. Можна використовувати пластмасову пляшку, у пробці якої зробити отвір діаметром 0,5-1 мм. Поливають бджіл у вуличках тонким струмком, проводячи пляшкою від початку вулички до кінця двічі, з розрахунку 5-10 мол розчину на вуличку. При наявності розплоду в бджолосім'ї обробку необхідно повторити через 7-10 днів. Щавлеву кислоту застосовувати в 2% концентрації (20 г на 1 л кип'яченої води температури 25-30 гр.). Розчин застосовують методом зрошення стільника із бджолами за допомогою "Росинки" (5-6 качків). Кліщі обпадають протягом 3-х днів.

Ефективність і токсичність біпіну й щавлевої кислоти визначали в осінній період, після згодовування цукрового сиропу, коли в родинах уже не було розплоду.
Біпін починав діяти в перші 4-5 годин, викликав масове обпадання кліщів. Його дія виявилася трохи ефективніше щавлевої кислоти. Це показали порівняльні досвіди.
Деякі бджолярі застосовують різні електричні випарники, виготовлені з невеликих скляних ємностей, металевих трубок різного діаметра або звичайних димарів. Сутність полягає у використанні електроенергії як джерела підігріву щавлевої кислоти. Практики відзначають, що обробка бджіл парами щавлевої кислоти має ряд переваг перед застосуванням 2 %-ного розчину даного препарату, тому що її проводять у більш пізній термін восени або провесною, коли в родинах немає або мало розплоду. Однак слід зазначити, що подібні нагрівачі доступні бджолярам, що мають певні навички в роботі з електроприладами. Такі випарники можна застосовувати тільки на електрифікованих пасіках при найсуворішому дотриманні техніки безпеки — працювати повинні не менш двох людей. Одним зі способів застосування є наступний: 20 г щавлевої кислоти розчиняють в 100 г теплої води, потім шприцом набирають 10 мл ( з розрахунку на одну родину) отриманого розчину й пропускають його через сильно нагріту на примусі або газовій плиті мідну порожню болванку. З однієї сторони в болванку герметично вмонтована медична голка з виходом канюли назовні. пари, що утворюються при зіткненні з гарячими стінками камери, через штуцер і гумовий шланг плавно нагнітаються у вулик через льоток. При перевірці внутрішніх стінок камери випарника на ній не виявлене відкладання кристалів кислоти. Обробку проти варроатоза цим способом проводять у будь-який час активного сезону ввечері. Даний спосіб все-таки не рекомендується для практичного використання, його можна апробувати на невеликому числі родин бджіл. Не можна користуватися ним у період медозбору.

Ще один спосіб застосування щавлевої кислоти - методом її сублімації.

Згідно з наставлянням по застосуванню щавлевої кислоти при варроатозі бджіл, затвердженому Головним управлінням ветеринарії 21 листопада 1988 р., її використовують двома способами: шляхом дрібнодисперсного обприскування бджіл 2 %-ним розчином або парами кислоти, отриманими при її сублімації в спеціальному обладнанні. Для приготування 2 %-ного розчину щавлевої кислоти використовують кип'ячену воду, охолоджену до 30 °С (на один літр беруть 20 г препарату). Розчин готовлять перед застосуванням. З метою ущільнення бджіл на рамках з вулика видаляють повномедові й пергові стільник. Потім із гнізда по черзі витягають рамки й обприскують бджіл по обидва боки будь-яким дрібнодисперсним розпилювачем («Росинкою», «Блиском», садовим обприскувачем та ін.). Смолоскип аерозолю направляють безпосередньо на комах з відстані 35—40 див під кутом 45, витрачаючи на одну рамку 10—12 мол розчину (на родину — 100—120 мол). Обробку в багатокорпусних вуликах починають із нижнього корпуса.

При обробці бджіл парами щавлевої кислоти у вулику закривають верхній льоток, а в нижній уводять 10-15 клубів диму з димаря. Потім у робочу камеру обладнання засипають 2 г препарату ( з розрахунку на кожні 10-12 рамок, зайнятих бджолами) і прогрівають паяльною лампою або іншим нагрівачем вихідну трубку 2 протягом 5-6 з, потім уводять її в нижній льоток і потім 30-40 із прогрівають робочу камеру. Після цього короткочасно, на одну секунду, відкривають на вхідній трубці 3 вентиль 4 для подачі з балона кисню або вуглекислого газу під тиском 1,5 атм. При їхній відсутності подачу акарицидной суміші з робочої камери обладнання можна здійснювати за допомогою автомобільного насоса (4-5 повних качків). Перед заповненням новою дозою кислоти робочу камеру короткочасно (1-2 с) прохолоджують, опускаючи днищем на поверхню холодної води.

Важливою практичною радою при виготовленні обладнання є те, що вихідну трубку слід обов'язково монтувати на кришці робочої камери. Цим досягається повне видалення пар кислоти, вони не кристалізуються. Кришку з робочою камерою зручно з'єднувати двома ланками велосипедного ланцюга. Із внутрішньої сторони кришки по всій її окружності слід робити вилучення й заповнювати азбестом, що забезпечує герметичність при роботі. Цей спосіб особливо прийнятний при обробці бджіл, що втримуються в павільйонах, тому що не треба розбирати гніздо й уся робота проводиться поза павільйоном. Це охороняє бджоляра від шкідливого впливу пар кислоти. Якщо в павільйоні родини розташовані в кілька ярусів, обробку починають із верхнього. Залежно від ступеня поразки родини протягом активного сезону обробляють до п'яти раз. Першу обробку проводять навесні після масового обльоту бджіл, якщо буде потреба її повторюють через 7—12 днів. Після відкачки товарного меду обробку відновляють (1— 2 рази). Цим досягається масова загибель кліща в родинах, у результаті чого нарощування молодих бджіл, що йдуть у зиму, буде відбуватися без шкідливого впливу паразита на їхній організм. Температура навколишнього повітря повинна бути не нижче 16 °С при обробці водяним розчином і не нижче 10 З-Парами кислоти. Таким чином, обробка бджіл парами щавлевої кислоти швидка, не вимагає більших трудових витрат, проводиться без розбирання гнізда в практично безразплідний осінній період і при малій кількості розплоду навесні, що підвищує противоварроатозну ефективність. Усе це дає можливість широкого впровадження даного способу в практику бджільництва як на суспільних пасіках, так і на присадибні.